Анна Софія Прусська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Софія Прусська
нім. Anna Sophie von Preußen
2-я герцогиня-консорт Мекленбург-Гюстрову
24 лютого 1555 — 1556
Попередник: Анна Бранденбурзька
Наступник: Єлизавета Данська
 
Народження: 11 червня 1527
Кенігсберг, Герцогство Пруссія
Смерть: 6 лютого 1591(1591-02-06) (63 роки)
Любц, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Поховання: Шверінський собор
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Альберт
Мати: Доротея Данська
Шлюб: John Albert I, Duke of Mecklenburgd
Діти: Johann VII, Duke of Mecklenburgd і Sigismund Augustus of Mecklenburg-Schwerind

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Анна Софія Прусська (нім. Anna Sophie von Preußen; 11 червня 1527 — 6 лютого 1591) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька герцога Пруссії Альбрехта та данської принцеси Доротеї, дружина герцога Мекленбург-Гюстрову, а згодом — Мекленбург-Шверіну, Йоганна Альбрехта I.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 11 червня 1527 року у Кенігсберзі. Стала первістком в родині герцога Пруссії Альбрехта та його першої дружини Доротеї Данської, з'явившись на світ за одинадцять місяців після їхнього весілля. П'ятеро її молодших братів і сестер померли в ранньому віці.

Батьки мали добрі відносини між собою.[1] Через свою матір Анна Софія отримала ґрунтовні знання в області натуропатії, особливо гінекології.[2] У 1546 році прусські стани виділили принцесі посаг у розмірі 30 тисяч гульденів.

Втратила матір у 19-річному віці. Через певний час батько узяв другий шлюб із Анною Марією Брауншвейзькою, яка страждала на істеричні припадки.[3] Від цього союзу Анна Софія мала єдинокровну сестру Єлизавету та брата Альбрехта Фрідріха.

Портрет Йоганна Альбрехта пензля Петера Боекеля

У 27-річному віці стала дружиною 29-річного герцога Мекленбург-Гюстрову Йоганна Альбрехта I. Вінчання пройшло 24 лютого 1555 року у Вісмарі. Молодята оселилися у місцевому будинку, йменованому Князівський Двір, який було перебудовано в стилі епохи Відродження безпосередньо перед весіллям. У подружжя народилося троє синів, яким Анна Софія стала люблячою матір'ю:

  • Альбрехт (1556—1561) — прожив 4 роки;
  • Йоганн (1558—1592) — герцог Мекленбург-Шверіну у 1576—1592 роках, був одружений із Софією Гольштейн-Готторпською, мав трьох дітей;
  • Сигізмунд Август (1560—1600) — був одруженим із Кларою Марією Померанською, дітей не мав.

Чоловік Анна Софії був покровителем науки та мистецтв, мав велику бібліотеку, займався астрономією та картографією, цікавився теологією. У 1556 році він став герцогом Мекленбург-Шверіну, помінявшись із своїм братом Ульріхом.[4] Був вірним союзником свого тестя в імперських і ливонских справах. Кілька разів Альбрехт Прусський безуспішно клопотався про визнання Йоганна Альбрехта наступником у Прусському герцогстві.

Він помер після нетривалої хвороби 12 лютого 1576 року. Анна Софія після його смерті переїхала до своєї удовиної резиденції у Любці. Регентом при їхньому синові став Ульріх Мекленбурзький.

Герцогиня пішла з життя 6 лютого 1591 року. Була похована у крипті Шверінського собору.[5]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Альбрехт III Ахілл
 
Анна Саксонська
 
Казимир IV Ягеллончик
 
Єлизавета Австрійська
 
Крістіан I
 
Доротея Бранденбурзька
 
Йоганн Цицерон
 
Маргарита Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх I
 
 
 
 
 
Софія Ягеллонка
 
 
 
 
 
Фредерік I
 
 
 
 
 
Анна Бранденбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт Прусський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Данська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Toni Saring: Dorothea. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, стор. 83. [1] [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. ↑ Martina Schattkowsky: Witwenschaft in der frühen Neuzeit: fürstliche und adlige Witwen zwischen Fremd- und Selbstbestimmung, Leipziger Universitätsverlag, 2003, стор. 207
  3. ↑ Балтійський альманах № 7. Герцогиня Анна Марія [2] [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Hildegard Thierfelder: Johann Albrecht I.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 499. [3] [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. ↑ Шверінський собор [4] [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Karl Friedrich Pauli: Allgemeine preussische Staatsgeschichte, C. P. Francken, 1762, стор. 458.
  • Dietmar Willoweit, Hans Lemberg: Reiche und Territorien in Ostmitteleuropa: historische Beziehungen und politische Herrschaftslegitimation, Oldenbourg Wissenschaftsverlag, 2006, стор. 64.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анна_Софія_Прусська&oldid=42474094